EnglishНа русском

Переглянути у форматі pdf

SENSITIVITY OF THE AZERBAIJANI MANUFACTURING INDUSTRY TO VOLATILITY OF THE EXCHANGE RATE(CASE OF 2015 YEAR DEPRECIATION)
Guluzade Sabir Badraddin oglu

Назад

DOI: 10.32702/2306-6814.2020.4.53

УДК: 338.012

Guluzade Sabir Badraddin oglu

SENSITIVITY OF THE AZERBAIJANI MANUFACTURING INDUSTRY TO VOLATILITY OF THE EXCHANGE RATE(CASE OF 2015 YEAR DEPRECIATION)

Summary

The goal of this article is to investigate the causes of the inadequate reaction of the manufacturing industry of Azerbaijan to the devaluation of the national currency using the dairy industry as an example. To this end, hypotheses are put forward on the dependence on imports, weak production capacities and export experience, and research is being conducted in this direction.
Research methods and methodology. The study was based on the well-known studies of modern economists in the field of modeling open economies. In During the study, the author used the method of statistical analysis, the method of comparative analysis and the hypothesis method. The economic and mathematical tools of the work included methods of conditional optimization, analysis of differential equations, as well as econometric and statistical methods: regression analysis, the study of stationarity and cointegration of time series, vector autoregression.
The scientific novelty of this article is the conclusions made by tracking down the fluctuations of the national currency associated with the economic crisis of 2015, when there was a sharp decline in production in the manufacturing industry, the causes of the devaluation of the national currency were determined.
It is noted that after two sharp devaluations of the Azerbaijani manat in 2015, the country showed signs of an economic crisis, which in some segments, instead of increasing, there was a decrease in production and export. This indicates the presence of problems in the field of foreign exchange risk management in the country's manufacturing enterprises.
In conclusion, the author, summarizing his research, notes that an analysis of the production, consumption, import and export of a number of processed products in the period after the devaluation of the national currency in Azerbaijan allows us to draw the following conclusions:
Despite a twofold increase in the equivalent of import prices in manats, there was a significant increase in imports of some goods, and this is due to the following two reasons:
1. Some imported products are important raw materials for the manufacturing industry (for example, milk powder), and their production in Azerbaijan was not organized.
2. The import of certain products has been increased in order to replace other more expensive products (for example, vegetable oils have replaced oil).

Keywords: currency risk; exchange rate; dependence on imports; production capacities.

References

1. www. cbar.az (12.02.2020).
2. www.stat.gov.az (12.02.2020).
3. https://data.worldbank.org/ (12.02.2020).
4. Alekperov, G. (2004). Current Situation of Dairy Industry in Azerbaijan. — The World Bank.
5. ACDI/VOCA (2006). Azerbaijan Beef and Dairy Value Chains report.
6. (2005). Realizing Azerbaijan's Comparative Advantages in Agriculture. Final Report. — The World Bank.
7. https://comtrade.un.org/db/dqBasicQueryResults.aspx?px=HS&cc=040221&r=31&p=0&rg=1&y=2017,2016,2015,2014,2013&so=8 (26.12.2019).

Гулузаде Сабір Бадраддін оглу

ЧУТЛИВІСТЬ АЗЕРБАЙДЖАНСЬКОЇ ОБРОБНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ ДО ЗМІН ВАЛЮТНОГО КУРСУ (ВИПАДОК 2015 РОКУ)

Анотація

Метою статті є дослідження причин неадекватної реакції обробної промисловості Азербайджану на девальвацію національної валюти на прикладі молочної індустрії. З цією метою висуваються гіпотези про залежність від імпорту, слабкість виробничих потужностей і досвіду експортування. Проводиться дослідження в цьому напрямі.
Методи і методологія дослідження. В основу дослідження покладено відомі дослідження сучасних економістів в галузі моделювання відкритих економік. Під час дослідження автор використовував метод статистичного аналізу, метод порівняльного аналізу та метод гіпотез. Економіко-математичний інструментарій роботи включав методи умовної оптимізації, аналізу диференціальних рівнянь, а також економетричні і статистичні методи: регресійний аналіз, дослідження стаціонарності і коінтеграції часових рядів, векторні авторегресії.
Науковою новизною статті є висновки зроблені під час спостереження коливання національної валюти, пов'язаної з економічною кризою 2015 року, коли відбувся різкий спад обсягу виробництва в обробній промисловості, визначено причини впливу девальвації національної валюти.
Відзначається, що після двох різких девальвацій азербайджанського маната в 2015 році в країні з'явилися ознаки економічної кризи, які в деяких сегментах замість збільшення мало місце скорочення виробництва і експорту. Це свідчить про наявність проблем у галузі управління валютними ризиками у виробничих підприємствах країни.
У висновку автор, узагальнюючи своє дослідження, відзначає, що аналіз виробництва, споживання, імпорту та експорту ряду продуктів переробки в період після девальвації національної валюти в Азербайджані дозволяє зробити такі висновки:
Незважаючи на дворазове збільшення в еквіваленті імпортних цін у манатах, відбулося значне збільшення імпорту деяких товарів, і це пояснюється такими двома причинами:
1. Деякі імпортні продукти є важливою сировиною для обробної промисловості (наприклад, сухе молоко), і їх виробництво в Азербайджані не було організовано.
2. Імпорт деяких продуктів було збільшено з метою заміни інших більш дорогих продуктів (наприклад, рослинні масла замінили масло).

Ключові слова: валютний ризик; валютний курс; залежність від імпорту; виробничі потужності.

№ 4 2020, стор. 53 - 59

Рубрика: Економіка

Дата публікації: 2020-02-28

Кількість переглядів: 33

Відомості про авторів

Guluzade Sabir Badraddin oglu

PhD student,Azerbaijan Tourism and Management University, Baku, Azerbaijan Republic

Гулузаде Сабір Бадраддін оглу

докторант, Азербайджанський Університет Туризму і Менеджменту, м. Баку, Азербайджан

ORCID:

0000-0001-5211-8359

Як цитувати статтю

Guluzade Sabir Badraddin oglu (2020), “Sensitivity of the azerbaijani manufacturing industry to volatility of the exchange rate(case of 2015 year depreciation)”, Investytsiyi: praktyka ta dosvid, vol. 4, pp. 53–59. DOI: 10.32702/2306-6814.2020.4.53

Creative Commons License

Стаття розповсюджується за ліцензією
Creative Commons Attribution 4.0 Міжнародна.