EnglishНа русском

Переглянути у форматі pdf

ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ УПРАВЛІННЯ ЛЮДСЬКИМ КАПІТАЛОМ ДИПЛОМАТИЧНОЇ СЛУЖБИ З МЕТОЮ ФОРМУВАННЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО КАПІТАЛУ
Р. В. Палагусинець

Назад

DOI: 10.32702/2306-6814.2020.23.105

УДК: 354

Р. В. Палагусинець

ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ УПРАВЛІННЯ ЛЮДСЬКИМ КАПІТАЛОМ ДИПЛОМАТИЧНОЇ СЛУЖБИ З МЕТОЮ ФОРМУВАННЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО КАПІТАЛУ

Анотація

У статті розглянуто сутність понять "людський капітал дипломатичної служби", "управління людським капіталом дипломатичної служби". Визначено, що міжнародна політика багато в чому залежить від людського капіталу — людей, які розробляють стратегію і приймають рішення. Визначено, що роль людського капіталу посилюється в умовах інноваційного розвитку суспільства. Відмічено, що однією із світових тенденцій інноваційного розвитку теорії та практики державного управління стає перехід від концепції управління людськими ресурсами дипломатичної служби, в якій співробітники розглядаються як ресурс, до концепції управління людським капіталом, коли кожен співробітник виступає як унікальний носій людського капіталу. Основу людського капіталу складають знання, якими володіють дипломатичні службовці, що становлять цінність для державних органів, тобто це передусім практичні, професійні, інтелектуальні знання. Наведено різноманіття існуючих підходів до визначення поняття "інтелектуальний капітал": статичний, статичний компонентний, динамічний компонентний. Доведено, що інтелектуальний капітал стає важливим фактором інновацій та зовнішньополітичного розвитку країни. Висвітлено основні компоненти інтелектуального капіталу дипломатичної служби: людський капітал, структурний капітал і капітал взаємин (соціальний капітал). Кожен з них — це частина складної системи, робота якої націлена на розвиток зв'язків України із іншими країнами та міжнародними організаціями й інституціями. Виділено значення системи додаткової професійної освіти у формуванні інтелектуального капіталу дипломатичної служби України. Сформовано матрицю ефективності управління людським капіталом, де кожен квадрант визначає ступінь ефективності управління людським капіталом по відношенню до інвестицій в нього або роль органу дипломатичної служби в процесі формування, розвитку і використання людського капіталу з метою утворення інтелектуального капіталу. Запропоновано шляхи підвищення ефективності управління людським капіталом дипломатичної служби з метою формування інтелектуального капіталу.

Ключові слова: людський капітал; дипломатична служба; інновації; інтелектуальний капітал; управління.

Література

1. Гізело О.І. Інвестиції в людський капітал як умова соціального розвитку України. Pинок праці та зайнятість населення. 2015. № 1. C. 11—14.
2. Гонин Д.В. Методика оценки человеческого капитала в сфере государственного управления: современный подход. Управленческое консультирование. 2017. № 5. С. 178—187.
3. Кірєєва О.Б. Державне управління розвитком інтелектуальних ресурсів в Україні: теоретико-методологічний аспект: автореф. дис.... канд. наук з держ. упр.: 25.00.01; Дніпропетр. регіон. ін-т держ. упр. Нац. акад. держ. упр. при Президентові України. Дніпропетровськ, 2006. 20 с.
4. Ковтуненко К.В. Сутність та роль інтелектуального капіталу. Теоретичні і практичні аспекти економіки та інтелектуальної власності. 2013. Вип. 1 (1). С. 61—65.
5. Козинець Г.О. Управління людським капіталом та його місце у розвитку інтелектуального капіталу країни. Бізнес-навігатор. 2018. Вип. 3-1 (46). C. 52—55.
6. Кравченко М.С. Запровадження закордонного досвіду управління розвитком інтелектуальноuо капіталу державних службовців. Теоретичні і практичні аспекти економіки та інтелектуальної власності. 2018. №17. С. 63—67.
7. Лыгина А.В., Бреусова Е.А. Проблемы профессиональной подготовки, переподготовки и повышения квалификации государственных гражданских служащих. Научно-методический электронный журнал "Концепт". 2017. Т. 2. С. 201—206.
8. Макаров П.Ю. Формирование национального интеллектуального капитала в контексте международной интеграции. Имущественные отношения в Российской Федерации. 2016. № 9 (180). С. 56—67.
9. Марутян Р. Інтелектуальні ресурси державного управління: особливості використання та відтворення. WORLD SCIENCE. 2019. № 10 (50). С. 28—32.
10. Нестеренко О.М., Бугріменко Р.М., Сахненко О.І., Смірнова П.В. Людський капітал: соціальна значущість та ефективність вкладень. URL: http:/ /elib.hduht.edu.ua/bitstream (дата звернення: 19.09.2020).
11. Пабат В., Жовнірчик Я. Управлінські компетентності державних службовців. Ефективність державного управління. 2017. Вип. 1 (50). Ч. 1. С.121—128.
12. Худякова Е.Г. Модель оценки человеческого капитала инновационно-активного предприятия и эффективности его использования. Креативная экономика. 2018. Том 12. № 8. С. 1097—110.
13. Шахно А.Ю. Закономірності розвитку людського капіталу в умовах глобалізації. Науковий вісник УжНУ. 2018. № 20. С. 139—143.
14. Шахно А.Ю., Лашкун Г.А., Паустовська Т.І. Проблеми кількісної оцінки інтелектуального капіталу як складової національного людського капіталу. Інвестиції: практика та досвід. 2018. № 13. С. 32—36.
15. Dumay J., Garanina T. Intellectual capital research: a critical examination of the third stage. Journal of Intellectual Capital. 2013. № 14 (1). С. 10—25.

R. Palahusynets

WAYS TO INCREASE THE EFFICIENCY OF HUMAN CAPITAL MANAGEMENT OF THE DIPLOMATIC SERVICE FOR THE PURPOSE OF FORMING INTELLECTUAL CAPITAL

Summary

The article considers the essence of the concepts "human capital of the diplomatic service", "human capital management of the diplomatic service". It is determined that international politics largely depends on human capital — people who develop strategies and make decisions. It is determined that the role of human capital is enhanced in the conditions of innovative development of society. It is noted that one of the global trends in the innovative development of theory and practice of public administration is the transition from the concept of human resource management of the diplomatic service, in which employees are seen as a resource, to the concept of human capital management, when each employee acts as a unique carrier of human capital. The basis of human capital is the knowledge possessed by diplomatic officials, which is of value to public authorities, that is, it is primarily practical, professional, intellectual knowledge. A variety of existing approaches to the definition of "intellectual capital": static, static component, dynamic component. It is proved that intellectual capital becomes an important factor of innovation and foreign policy development of the country. The main components of the intellectual capital of the diplomatic service are highlighted: human capital, structural capital and relationship capital (social capital). Each of them is part of a complex system, the work of which is aimed at developing Ukraine's relations with other countries and international organizations and institutions. The importance of the system of additional professional education in the formation of intellectual capital of the diplomatic service of Ukraine is highlighted. A matrix of efficiency of human capital management is formed, where each quadrant determines the degree of efficiency of human capital management in relation to investments in it or the role of the diplomatic service in the formation, development and use of human capital to form intellectual capital. Ways to increase the efficiency of human capital management of the diplomatic service in order to form intellectual capital are proposed.

Keywords: human capital; diplomatic service; innovations; intellectual capital; management.

References

1. Hizelo, O.I. (2015), "Investments in human capital as a condition for social development of Ukraine", Pynok pratsi ta zajniatist' naselennia, vol. 1, pp. 11—14.
2. Gonin, D.V. (2017), "Methodology for assessing human capital in public administration: a modern approach", Upravlencheskoe konsul'tirovanie, vol. 5, pp. 178—187.
3. Kirieieva, O.B. (2006), "Public management of intellectual resources development in Ukraine: theoretical and methodological aspect", Abstract of Ph.D. dissertation, Public Administration, Dnipropetrovs'kyj rehional'nyj instytut derzhavnoho upravlinnia, Dnipro, Ukraine.
4. Kovtunenko, K.V. (2013), "The essence and role of intellectual capital", Teoretychni i praktychni aspekty ekonomiky ta intelektual'noi vlasnosti, vol. 1 (1), pp. 61—65.
5. Kozynets', H.O. (2018), "Human capital management and its place in the development of intellectual capital of the country", Biznes-navihator, vol. 3-1 (46), pp. 52—55.
6. Kravchenko, M.S. (2018), "Introduction of foreign experience in managing the development of intellectual capital of civil servants", Teoretychni i praktychni aspekty ekonomiky ta intelektual'noi vlasnosti, vol. 17, pp. 63—67.
7. Lyhyna, A.V. and Breusova, E.A. (2017), "Problems of professional training, retraining and advanced training of state civil servants", Nauchno-metodycheskyj elektronnyj zhurnal "Kontsept", vol. 2, pp. 201—206.
8. Makarov, P.Yu. (2016), "Formation of national intellectual capital in the context of international integration", Imuschestvennye otnoshenyia v Rossyjskoj Federatsyy, vol. 9 (180), pp. 56—67.
9. Marutian, R. (2019), "Intellectual resources of public administration: features of use and reproduction", WORLD SCIENCE, vol. 10 (50), pp. 28—32.
10. Nesterenko, O.M. Buhrimenko, R.M. Sakhnenko, O.I. and Smirnova, P.V. (2018), "Human capital: social significance and investment efficiency", available at: http://elib.hduht.edu.ua/bitstream (Accessed 19 Sept 2020).
11. Pabat, V. and Zhovnirchyk, Ya. (2017), "Management competencies of civil servants", Efektyvnist' derzhavnoho upravlinnia, vol. 1 (50), no. 1, pp. 121—128.
12. Khudiakova, E.H. (2018), "Model for assessing the human capital of an innovatively active enterprise and the effectiveness of its use", Kreatyvnaia ekonomyka, vol. 12, no. 8, pp. 1097—110.
13. Shakhno, A.Yu. (2018), "Patterns of human capital development in the context of globalization", Naukovyj visnyk UzhNU, vol. 20, pp. 139—143.
14. Shakhno, A.Yu. Lashkun, H.A. and Paustovs'ka, T.I. (2018), "Problems of quantitative assessment of intellectual capital as a component of national human capital", Investytsii: praktyka ta dosvid, vol. 13, pp. 32—36.
15. Dumay, J. and Garanina, T. (2013), "Intellectual capital research: a critical examination of the third stage", Journal of Intellectual Capital, vol. 14 (1), pp. 10—25.

№ 23 2020, стор. 105 - 111

Рубрика: Державне управління

Дата публікації: 2020-12-23

Кількість переглядів: 321

Відомості про авторів

Р. В. Палагусинець

к. е. н., заступник керівника відділу Управління забезпечення міжпарламентських зв'язків, Апарат Верховної ради України

R. Palahusynets

PhD in Economics, Deputy Head of Division Inter-Parliamentary Relations Directorate, Verkhovna Rada (Parliament) of Ukraine

ORCID:

0000-0003-1399-7164

Як цитувати статтю

Палагусинець Р. В. Шляхи підвищення ефективності управління людським капіталом дипломатичної служби з метою формування інтелектуального капіталу. Інвестиції: практика та досвід. 2020. № 23. С. 105–111. DOI: 10.32702/2306-6814.2020.23.105

Palahusynets, R. (2020), “Ways to increase the efficiency of human capital management of the diplomatic service for the purpose of forming intellectual capital”, Investytsiyi: praktyka ta dosvid, vol. 23, pp. 105–111. DOI: 10.32702/2306-6814.2020.23.105

Creative Commons License

Стаття розповсюджується за ліцензією
Creative Commons Attribution 4.0 Міжнародна.