DOI: 10.32702/2306-6814.2021.4.103
УДК: 35.071.2:342.5
І. В. Кравець, В. П. Якобчук, В. А. Довженко
СУЧАСНІ ТЕОРІЇ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ: КОНЦЕПЦІЇ "МЕНЕДЖЕРИЗМ" ТА "НЕОМЕНЕДЖЕРИЗМ"
Анотація
Досліджено основні засади сучасних теорій публічного управління, зроблено акцент на концепціях "менеджеризм" та "неоменеджеризм", як якісно нових ринкових моделях організації та функціонування системи державного управління. В результаті проведеного порівняльного аналізу виявлено базові відмінності даних моделей від класичної (бюрократичної) моделі державного управління та ідентифіковано характерні ознаки менеджеризму та неоменеджеризму. Встановлено, що поява даних концепцій викликана трансформацією складних соціально-економічних систем другої половини XX ст. З'ясовано, що сутність неоменеджеризму полягає не тільки в розвитку та впровадженні ринкового підходу в публічне управління, а і тісно пов'язана із активізацією взаємодії громадянського суспільства та держави через політичні структури. Наведено характеристику та види політичних мереж сучасності. Встановлено, що менеджеризм та неоменеджеризм мають суттєві переваги щодо можливостей практичного використання альтернативних ринкових та ієрархічних моделей публічного управління, які відповідають сучасним принципам децентралізації та демократії.
Ключові слова: теорії публічного управління; новий публічний менеджмент; менеджеризм; неоменеджеризм; політичні мережі.
Література
1. Тейлор Ф. Принципы научного менеджмента. Пер. с англ. А.И. Зак. М.: Контроллинг, 1991. 104 c.
2. Klikauer, T. 2015. "What is Managerialism?" Critical Sociology. 41. (7—8): 1103—1119.
3. Sue Shepherd (2018) Managerialism: an ideal type, Studies in Higher Education [Online], 43:9, 1668—1678, available at: https://www.tandfonline.com/doi/pdf/10.1080/03075079.2017.1281239
4. Pollitt, C. (1995). Justification by works or by faith? Evaluating the New Public Management, Evaluation. P. 133—154. URL: https://journals.sagepub.com/doi/abs/10.1177/135638909500100202?journalCode=evia (дата звернення 06.01.2021 р.).
5. Петроє О. Еволюція моделі державного управління: від класичних бюрократій до врядування майбутнього/ О. Петроє // Збірник наукових праць НАДУ. — 2019. — Вип. 2. — С. 92—106.
6. Поліщук В.С. Новий публічний менеджмент як посткласична парадигма державного управління: автореф. дис.. канд. екон. наук Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня канд. наук: 25.00.01/ Віктор Степанович Поліщук; [наук. керівник Д.В. Неліпа]; Інститут законодавства Верховної Ради України. — Київ, 2017. — 22 с.
7. Rhodes R.A.W. (1997) Understanding governance: policy networks, governance, reflexivity and accountability (Public Policy & AMP; Management), Philadelphia, US. Open University, 252 pp.
8. Вінникова Н.А. Вплив політичних мереж на прийняття політико-управлінських рішень /Н.А. Віннікова// Стратегічні пріоритети. — 2013. — №1 (26), С. 38—42.
9. Tanja A. Bоrzel, Karen Heard-Laurеote (2009). Networks in EU Multi-level Governance: Concepts and Contributions (Jnl Publ. Pol.,29, 2, 135—152, Cambridge University Press. Printed in the United Kingdom.
10. Малишенко Л.О. Громадсько-політичні мережі як нові принципи відносин у сучасних суспільствах / Л.О. Малишенко, В.Є. Голка// Політичне життя — 2018. — № 2, С. 61—67.
I. Kravets, V. Yakobchuk, V. Dovzhenko
MODERN THEORIES OF PUBLIC ADMINISTRATION: THE CONCEPTS OF "MANAGERIALISM" AND "NEO-MANAGERIALISM"
Summary
The main components and principles of development of modern theories of public administration are investigated; the emphasis is on the concepts of "managerialism" and "neo-managerialism" as qualitatively new market models of public administration system organization and functioning. As a result of the conducted comparative analysis the basic differences of these models from the classical (bureaucratic) model of public administration are revealed and the characteristic features of managerialism and neo-managerialism are identified. It is established that the emergence of these concepts is caused by the transformation of complex socio-economic systems of the second half of XX century. The reasons for the transition from the classical to the modern model of public administration are revealed, in particular, it is emphasized that in connection with the total crisis of public administration systems of the 1980s, based on bureaucratic and centralized principles, the concept "managerialism" was taken as a basis for building a new, more flexible model of public administration in the context of rapid economic development of the world's leading countries. Thus, the models of centralized government were gradually replaced by models of local self-government, which were more democratic in nature and corresponded to the social trends of that historical period. It was found that the essence of neo-management is not only the development and implementation of a market approach in public administration, but also closely related to the intensification of interaction between civil society and the state through political structures. The characteristics and types of modern political networks are given. It was found that political networks can, on the one hand, represent intermediary interests that entail various forms of institutionalized relations between the state, business and civil society, and on the other hand, the existence of networks that reflect a certain status (social, business) or power of certain interests in a particular area may affect policy outcomes. It has been established that managerialism and neo-managerialism have significant advantages in terms of the possibilities of practical use of alternative market and hierarchical models of public administration, which correspond to the modern principles of decentralization and democracy.
Keywords: public administration theories; new public management; managerialism; neo-managerialism; political networks.
References
1. Teylor, F. (1991), Principy nauchnogo menedzhmenta [Principles of Scientific Management], Kontrolling Publ., Moscow, Russia.
2. Klikauer, T. (2015), "What is Managerialism?", Critical Sociology, [Online], vol. 41, available at: https://journals.sagepub.com/doi/10.1177/0896920513501351 (Accessed 12 Jan 2021).
3. Shepherd, S. (2018), "Managerialism: an ideal type", Studies in Higher Education, [Online], vol. 43:9, pp. 1668—1678, available at: https://www.tandfonline.com/doi/pdf/10.1080/03075079.2017.1281239 (Accessed 15 Jan 2021).
4. Pollitt, C. (1995), "Justification by works or by faith? Evaluating the New Public Management", Evaluation, pp. 133—154, [Online], available at: https://journals.sagepub.com/doi/abs/10.1177/135638909500100202?journalCode=evia (Accessed 06. Jan 2021).
5. Petroye, O. (2019), "The evolution of the model of public administration: from classical bureaucracies to the governance of the future", Zbirnyk naukovykh prats' NADU, vol. 2, pp. 92—106.
6. Polischuk, V.S. (2017), "New public management as a postclassical paradigm of public administration", Ph.D. Thesis, Public Administration, Institute of Legislation of the Verkhovna Rada of Ukraine, Kyiv, Ukraine.
7. Rhodes, R.A.W. (1997), Understanding governance: policy networks, governance, reflexivity and accountability, Public Policy & AMP; Management, Philadelphia, US.
8. Vinnykova, N. A. (2013), "The influence of political networks on political and managerial decisions", Stratehichni priorytety, vol. 1 (26), pp. 38—42
9. Bоrzel, T. A. and Heard-Laurеote, K. (2009), "Networks in EU Multi-level Governance: Concepts and Contributions", Jnl Publ., vol. 29, no. 2, pp. 135—152, Cambridge University Press, UK.
10. Malyshenko, L.O. and Golka, V.Ye. (2018), "Public-political networks as new principles of relations in modern societies", Politychne zhyttya, vol. 2, pp. 61—67.
№ 4 2021, стор. 103 - 108
Рубрика: Державне управління
Дата публікації: 2021-03-02
Кількість переглядів: 1381
