DOI: 10.32702/2306-6814.2021.18.92
УДК: 32:351](075.8)
І. В. Рейтерович, Т. В. Парфенюк
КОНЦЕПТУАЛЬНІ ПІДХОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ МІСЦЯ ТА РОЛІ ГРУП ІНТЕРЕСІВ У ВИРОБЛЕННІ ПУБЛІЧНОЇ ПОЛІТИКИ
Анотація
У статті проаналізовано концептуальні підходи дослідження місця та ролі груп інтересів у виробленні публічної політики. Зазначено, що в політико-управлінському процесі роль зацікавлених груп розглядається в межах кількох моделей, а саме плюралістичній, корпоративістській, неокорпоративістській та неоінституціоналістській.
Доведено, що кожна модель передбачає різний статус та форми участі груп інтересів у формуванні публічної політики: мова йде або про високу автономію, але конкурентний і негарантований доступ до механізмів ухвалення рішень (плюралізм); або про постійну участь у формуванні публічної політики, але скорочення автономії (неокорпоративізм). Проаналізовано перспективи трансформації вказаних моделей з врахуванням новітніх викликів. Зазначено, що в Укрaїнi на сьогодні відбувається становлення мoдeлі неокорпоративізму, однак цей процес триватиме ще кілька років.
Ключові слова: групи інтересів; заінтересовані сторони; публічна політика; вироблення публічної політики; узгодження інтересів; плюралізм; неокорпоративізм.
Література
1. Логвиненко Д.В. Теория групп интересов в политике: генезис, развитие, направления и школы. Теория и практика общественного развития 2015. № 19. С.119—121.
2. Бентли А. Процесс государственного управления. Изучение общественных давлений. М.: Перо, 2012. 408 с.
3. Лекция 10. Группы интересов и лоббизм в политике. URL: https://nicbar.ru/politology/study/kurs-politicheskaya-sotsiologiya/342-lektsiya-10-gruppy-interesov-i-lobbizm-v-politike (дата звернення 16.03.2021 р.).
4. Truman D. The Governmental Process. — N.Y., 1951. P. 15—25.
5. Джанда К., Берри Д.М., Годман Д., Хула К.В. Трудным путем демократии: процесс государственного управления в США / Мер. с англ. М.: РОССПЭН, 2006. 658 с.
6. Олсон М. Логика коллективных действий. Общественные блага и теория групп. М.: Фонд экономической инициативы, 1995. 165 с.
7. Schattschneider E.E. (1942). Party government. New York: Holt, Rinehart and Winston.
8. Рогочая Г.П., Макаренко А. В., Смольникова К. А. Эволюция методологических подходов в исследовании групп интересов и лоббизма. Историческая и социально-образовательная мысль. 2017. T. 9. № 6/1. С. 148—154.
9. Молодцов О.В. Сутність політичної мережі як моделі представництва та реалізації інтересів суб'єктів територіального розвитку. URL: http://academy.gov.ua/ej/ej3/txts/POLITICHNI/05-MOLODCOV.pdf (дата звернення 17. 03. 2021 р.).
10. Механізми узгодження інтересів у виробленні публічної політики в Україні: навч. посіб. / С.О. Телешун, В.В. Карлова, О.Г. Пухкал, І.В. Рейтерович, С.В. Ситник; за заг. ред. С.О. Телешуна. Київ: НАДУ, 2019. 192 с.
11. Дикун І.М. Теорія плюралістичної демократії: сучасні підходи та головні ознаки. URL: http://app.nuoua.od.ua/archive/40_2010/50.pdf (дата звернення 17. 03. 2021 р.).
12. Публічна політика: навч. посіб. / авт. кол.: С.О. Телешун, С.В. Ситник, І.В. Рейтерович та ін.; за заг. ред. С.О. Телешуна, д-ра політ. наук, проф. Київ: НАДУ, 2016. 340 с.
13. Дементьев В.В. Экономика как система власти. Донецк: Изд-во "Каштан", 2003. 404 с.
14. Алєксєєнко І. Плюралістична демократія як концептуальна передумова політологічного дослідження форми правління: досвід західних досліджень. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія "Політологія, Соціологія, Філософія". 2010. №15. С.179—182.
15. Schmitter, Ph. & Grote, J. (1997). The Corporatist Sysyphus: Past, Present and Future. San Domenico; Fireze: European University Institute.
16. Феномен неокорпоративізму: європейські реалії та тенденції інституціювання в Україні. URL: https://niss.gov.ua/sites/default/files/2011-01/neokorp-c2285.pdf (дата звернення 17. 03. 2021 р.).
17. Ченчиков А.О. "Неокорпоративизм" как система функционального представительства интересов в современной России. Актуальные проблемы политологии: сб. науч. работ студ. и аспирантов Рос. ун-та дружбы народов / отв. ред. В.Д. Зотов. М.: МАКС Пресс, 2001. 200 с.
18. Остапенко М.А. Плюралізм та неокорпоративізм як моделі узгодження інтересів суспільства і держави. Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. 2012. № 7. С. 48—53.
19. Норт Д. Институты, институциональные изменения и функционирование экономики. М.: Фонд экономической книги "Начала", 1997. 180 с.
I. Reiterovych, T. Parfeniuk
CONCEPTUAL APPROACHES TO STUDYING THE PLACE AND ROLE OF INTEREST GROUPS IN THE DEVELOPMENT OF PUBLIC POLICY
Summary
The article analyzes the conceptual approaches to the study of the place and role of interest groups in public policy making. It has been proven that in modern political processes, interest groups (or otherwise "stakeholder groups") play an increasingly important role in decision-making and decision-making. Interest groups are an important component of modern democratic regimes, as in a representative democracy they are one of the channels through which communication between society, citizens and public authorities is ensured. These groups perform the functions of articulation of many social interests, the formation of a single social interest, the promotion of power structures and the interests of society, are influential actors in modern political systems, which largely determines the relevance of their study. It is noted that in the political and managerial process the role of stakeholders is considered within several models, namely pluralistic, corporatist, neo-corporatist and neo-institutionalist.
It is proved that each model provides for a different status and forms of participation of interest groups in the formation of public policy: it is either about high autonomy, but competitive and non-guaranteed access to decision-making mechanisms (pluralism); or about constant participation in the formation of public policy, but the reduction of autonomy (neo-corporatism). Prospects of transformation of the specified models taking into account the newest challenges are analyzed. It is noted that in world practice none of the models is implemented in its pure form, there is their synthesis, with a difference in the predominance of one model over another. Today, a model of neo-corporatism is being formed in Ukraine, but this process will continue for several more years. Arguments in favor of this model are the formation of an active civil society capable of representing and defending their interests, as well as the formation of mechanisms for representing functional interests in the process of establishing interaction between associations of big business and political parties. The goals of this interaction are public and transparent use of political tools to represent, protect and reconcile the interests of stakeholders.
Keywords: interest groups; stakeholders; public policy; public policy making; coordination of interests; pluralism; neo-corporatism.
References
1. Lohvynenko, D.V. (2015), "The theory of interest groups in politics: genesis, development, directions and schools", Teoryia y praktyka obschestvennoho razvytyia, vol. 19, pp. 119—121.
2. Bently, A. (2012), Protsess hosudarstvennoho upravlenyia. Yzuchenye obschestvennykh davlenyj [The process of public administration], Pero, Moscow, Russia.
3. Baranov, N. (2016), "Lecture 10. Interest groups and lobbying in politics", available at: https://nicbar.ru/politology/study/kurs-politicheskaya-sotsiologiya/342-lektsiya-10-gruppy-interesov-i-lobbizm-v-politike (Accessed 10 Sept 2021).
4. Truman, D. (1951), The Governmental Process, N.Y., USA, pp. 15-25.
5. Dzhanda, K. Berry, D.M. Hodman, D. and Khula, K.V. (2006), Trudnym putem demokratyy: protsess hosudarstvennoho upravlenyia v SShA [The Hard Road to Democracy: The Process of Governance in the United States], ROSSPEN, Moscow, Russia.
6. Olson, M. (1995), Lohyka kollektyvnykh dejstvyj. Obschestvennye blaha y teoryia hrupp [The logic of collective action. Public goods and group theory], Fond ekonomycheskoj ynytsyatyvy, Moscow, Russia.
7. Schattschneider, E.E. (1942), Party government, Holt, Rinehart and Winston, New York, USA.
8. Rohochaia, H.P. Makarenko, A.V. and Smol'nykova, K.A. (2017), "Evolution of methodological approaches in the study of interest groups and lobbying", Ystorycheskaia y sotsyal'no-obrazovatel'naia mysl', vol. 9, no. 6/1, pp.148—154.
9. Molodtsov, O.V. (2006), "The essence of the political network as a model of representation and realization of the interests of the subjects of territorial development", available at: http://academy.gov.ua/ej/ej3/txts/POLITICHNI/05-MOLODCOV.pdf (Accessed 10 Sept 2021).
10. Teleshun, S.O. Karlova, V.V. Pukhkal, O.H. Rejterovych, I.V. and Sytnyk, S.V. (2019), Mekhanizmy uzghodzhennia interesiv u vyroblenni publichnoi polityky v Ukraini [Mechanisms of coordination of interests in the development of public policy in Ukraine], NADU, Kyiv, Ukraine.
11. Dykun, I.M. (2010), "The theory of pluralistic democracy: modern approaches and main features", available at: http://app.nuoua.od.ua/archive/40_2010/50.pdf (Accessed 10 Sept 2021).
12. Teleshun, S.O. Sytnyk, S.V. and Rejterovych, I.V. (2016), Publichna polityka [Public policy], NADU, Kyiv, Ukraine.
13. Dement'ev, V. (2003), V. Ekonomyka kak systema vlasty [Economy as a system of power], Yzd-vo "Kashtan", Donetsk, Ukraine.
14. Alieksieienko, I. (2010), "Pluralistic democracy as a conceptual prerequisite for the political science study of the form of government: the experience of Western research", Naukovyj visnyk Uzhhorods'koho universytetu. Seriia "Politolohiia, Sotsiolohiia, Filosofiia", vol. 15, pp. 179—182.
15. Schmitter, Ph and Grote, J. (1997), The Corporatist Sysyphus: Past, Present and Future, European University Institute, Fireze, San Domenico.
16. NISS (2011), "The phenomenon of neo-corporatism: European realities and trends of institutionalization in Ukraine", available at: https://niss.gov.ua/sites/default/files/2011-01/neokorp-c2285.pdf (Accessed 10 Sept 2021).
17. Chenchykov, A.O. (2001), ["Neocorporatism" as a system of functional representation of interests in modern Russia], MAKS Press, Moscow, Russia.
18. Ostapenko, M.A. (2012), "Pluralism and neo-corporatism as models of reconciling the interests of society and the state", Naukovyj chasopys NPU imeni M.P. Drahomanova, vol. 7, pp. 48—53.
19. Nort, D. (1997), Instytuty, ynstytutsyonal'nye yzmenenyia y funktsyonyrovanye ekonomyky [Institutions, Institutional Change and Economic Performance], Fond ekonomycheskoj knyhy "Nachala", Moscow, Russia.
№ 18 2021, стор. 92 - 98
Рубрика: Державне управління
Дата публікації: 2021-10-01
Кількість переглядів: 815
