DOI: 10.32702/2306-6814.2020.3.93
УДК: 61:57:17:614.2
Г. Т. Терешкевич
СВІТОГЛЯДНО-ФІЛОСОФСЬКІ ОСНОВИ БІОЕТИКИ У КОНТЕКСТІ РЕФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я
Анотація
Медична освіта зазнає помітного впливу різних новітніх течій, що обумовлюють відмінні підходи до біоетики. Слід пропагувати й формувати в працівників галузі систему світоглядних цінностей, у центрі якої буде людина, збереження її духовного, душевного та фізичного здоров'я, а також виживання цивілізації загалом.
В Україні досі відсутнє комплексне наукове дослідження, що розкрило б світоглядно-філософські основи біоетики у контексті реформування системи охорони здоров'я.
Метою статті є науково-теоретичне обгрунтування світоглядно-філософських засад біоетики у контексті реформування системи охорони здоров'я та акцентування на філософії персоналізму, яка має за основні критерії благополуччя людської особи, її гідності та неповторної цінності, а також добро природи, котре підлягає охороні та відповідальному збереженню.
Теоретичними засадами біоетики є філософська антропологія, феноменологія і особливо філософія персоналізму, яка наголошує на цінності людини як духовної істоти, особистості, яка є унікальним створінням та має власну гідність і цінність. Окрім цих філософських напрямів, відображають сутність біоетики вчення Томи Аквінського й неотомізм, які вважають особистістю також людину, що нездатна реалізувати свої розумові здібності. Подібної думки дотримуються представники релігійного екзистенціалізму (Г. Марсель, К. Ясперс, М. Гайдеггер), стверджуючи, що тіло є феноменом "Я" людини, співзасадою і знаком індивідуальної відмінності. Персоналізм є визначальною теоретико-методологічною основою біоетики, що співзвучна з християнським вченням про людину, грунтується на відповідальності людини за всі живі істоти у світі і за весь світ загалом.
Введення світоглядно-філософських засад біоетики в систему публічного управління, зокрема, в галузь охорони здоров'я, є необхідною умовою виживання цивілізації та збереження духовного здоров'я нації.
Потребує розробки заходів з боку органів публічного управління система охорони здоров'я на узгодження її із засадами біоетики.
Ключові слова: світоглядно-філософські основи біоетики; реформування системи охорони здоров'я; персоналістична біоетика; філософська антропологія; феноменологія; філософія персоналізму; вчення Томи Аквінського; неотомізм; релігійний екзистенціалізм.
Література
1. Вернадский В.И. Научная мысль как планетное явление. Москва: Наука, 1991. 271 с.
2. Шарден Тейяр де., Флоренский П. Наука и вера в диалоге. Санкт-Петербург: Изд-во С.-Петерб. ун-та. 2007. 286 с.
3. Швейцер А. Благоговение перед жизнью: Пер. с нем. / Сост. и посл. А.А. Гусейнова; Общ. ред. A.A. Гусейнова и М.Г. Селезнева. Москва: Прогресс, 1992. 576 с.
4. Reich W.Т. (editor). Encyclopedia of Bioethics (reviset edition): Vol. 5 / W.Т. Reich. 2-nd edition. New York: Simon & Schuster (MacMillan), 1995. 2950 p.
5. Concilio Vaticano II. Gaudium et Spes: Costituzione Pastorale, 7 dicеmbre 1965. Cittа del Vaticano, 1965.
6. Identitа e statuto dell'embrione umano / Pontificia Academia Pro Vita. Cittа del Vaticano: Libreria Editrice Vaticana, 1988. 304 p.
7. Rosselli A. La medicina e le scienze della vita / Storia delle scienze / a cura di E. Agazzi. Roma: Cittа Nuova, 1984. Р. 93—113.
8. Spinsanti S. Il corpo nella cultura contemporanea. Brescia: Queriniana, 166 p.
9. Cremaschi S. Il concetto di eros in "Le deuxiеme sexe" di Simone de Beauvoir / AA.VV., Amore e matrimonio nel pensiero filosofico e teologico. Milano: Vita e Pensiero. 1976. Р. 34—41.
10. Терешкевич Г.Т. Основи біоетики та біобезпеки: підручник. Тернопіль: ТДМУ, 2018. 400 с.
11. Wilson E.O. Sociobiology: the new Sintesis. Cambridge: Harward, 1975.697 p.
12. Fagone N. Il problema dell'inizio della vita del soggetto umano / L'aborto: riflessioni di studiosi cattolici / a cura di E. Sgreccia. Milano: Vita e Pensiero. 1975. Р. 23—31.
13. Marcel G. Du refus а l'invocation. Paris: Gallimard, 1948. 326 p.
14. Maritain J. Ragione e ragioni. Saggi sparsi. Milano: Vita e Pensiero, 1982. 288 p.
15. Melchiorre V. Il corpo. Brescia: La Scuola, 1984. 244 p.
16. Merleau-Ponty M., Waelhens A. La struttura del comportamento. Milano: Bompiani, 1963. 366 p.
17. Marcel G. Homo viator. Prolеgomеnes a une mеtaphysique de l'espеrance. Paris: Aubier-Ed. Montaigne, 1944. 257 p.
18. Scheler M. Nature et formes de simpatie. Paris: Payot, 2003. 496 p.
19. Mouroux J. Sens chrеtien de l'homme / Collection Thеologie N° 6. Paris: Aubier-Montaigne, 1945. Paris. 1945. 250 p.
20. Popper K., Eccles J. Grande dialogo. / L'io e il suo cervello. Roma: Armando, 1982. V. 3. P. 156—173.
21. Sgreccia E. Valori morali per la salute dell'uomo / Rassegna di Teologia. Vicenza: Uomo e salute. 1979. 5. P. 390—396.
22. Sgreccia E., Fisso B. Etica dell'ambiente / Medicina e Morale. Roma: UCSC Facoltа di Medicina e Chirurgia A. Gemelli, 1997. № 3. Р. 77—90.
23. Singer P. Etica pratica. Napoli: Liguori, 1989. 236 p.
24. Farri V. I fondamenti etici dello sviluppo / Acta Philosophica. 1992. № 38. P. 181—186.
25. Святе Письмо Старого та Нового Заповіту (повний переклад, здійснений за єврейськими, арамійськими та грецькими текстами) / О.І. Хоменко. Львів: Місіонер, 2008. 1460 с.
26. Грандо А.А., Грандо С.А. Врачебная этика: пособие. Київ: Триумф, 1994. 256 с.
27. Туптало Д. Жития святых по изложению святителя Димитрия, митрополита Ростовского. Изд-во прп. Максима Исповедника, 2004. Т. 11. 205 с.
28. Луцик І.Я. Житія святих, пам'ять яких Українська Греко-Католицька Церква кожного дня впродовж року почитає. Львів: Свічадо, 2011. 800 с.
29. Павлович Т.П., Пилипцевич Н.Н. Авиценна — выдающийся врач-философ / Материалы международной научной конференции "Авиценна: мислитель, ученый, гуманист". Республика Биларусь, г. Минск. 18 декабря 2013 р. — С. 225—227.
30. Юлиш Е.И. Великие врачи средневековья. Моисей Маймонид и его "Молитва врача" / Новости медицины и фармации. 2007. № 2. С. 20—21.
31. Києво-Печерський патерик / пер. із церковнослов. М. Кашуби і Н. Пікулик; 2-ге вид., виправл. Львів: Свічадо, 2010. 192 с.
32. Святитель Лука (Войно-Ясенецкий) Дух, душа и тело: избранные поучения. 2-е изд. Москва: Даръ, 2006. 318 с.
33. Войно-Ясенецкий В.Ф. Наука и религия. Москва: ОБРАЗ, 2007. 191 с.
34. Jelardi A. Giuseppe Moscati e la scuola medica sannitа del Novecento. Benevento: Edizioni Realtа Sannita, 2004. 303 p.
35. Galfzka G. Blogoskawiona Siostra Marta Wiecka / Wyd-wo: Michalineum. 2013. 190 s.
H. Tereshkevych
WORLDWIDE — PHILOSOPHICAL BASES OF BIOTHETICS IN THE CONTEXT OF HEALTH SYSTEM REFORM
Summary
Formation of the problem Medical education is under the influence of various current trends leading to different approaches to bioethics. It is necessary to promote and develop a system of worldview values centered on the individual, the preservation of his/her spiritual, mental and physical health, as well as the survival of civilization as a whole.
Research Analysis. There is still no comprehensive scientific study in Ukraine that would reveal the philosophical foundations of bioethics in the context of health care reform.
The aim of the article is to provide scientific and theoretical substantiation of the philosophical principles of bioethics in the context of reforming the health care system and focusing on the philosophy of personalism, which has the basic criteria for the well-being of a human person, his/her dignity and unique value, as well as the good for the nature, which is subject to protection and responsible conservation.
Statement of the main part. The theoretical foundations of bioethics are philosophical anthropology, phenomenology, and especially the philosophy of personalism, which emphasizes the value of a personas a spiritual being, a personality that is a unique being and has his/her own dignity and value. In addition to these philosophical trends, they reflect the essence of the bioethics Thomas Aquinas teachings and Neo-Tomism, which also consider a person as a personality who is unable to exercise his or her mental abilities. Representatives of religious existentialism (G. Marseille, K. Jaspers, M. Heidegger) hold the same opinion, arguing that the body is a phenomenon of human"I" principle and a sign of individual difference. Personalism is the determining theoretical and methodological basis of bioethics, in harmony with the Christian doctrine of a human, based on the responsibility of a person for all living things in the world and for the whole world.
Conclusions. The introduction of philosophical principles of bioethics into the system of public administration, in particular in the field of health care, is a necessary condition for the survival of civilization and preservation of the spiritual health of the nation.
Prospectives for further research. The public health system needs to develop measures to harmonize it with the principles of bioethics.
Keywords: worldvien and philosophical foundations of bioethics; reforming the health care system; personal bioethics; philosophical anthropology; phenomenology; philosophy of personalism; the teachings of Thomas Aquinas; Neo-Tomism; religious existentialism.
References
1. Vernadskyj, V. Y. (1991), Nauchnaia mysl' kak planetnoe iavlenye [Scientific thought as a planetary phenomenon], Nauka, Moscow, Russia.
2. Tejiar de., S. and Florenskyj, P. (2007), Nauka y vera v dyalohe [Science and faith in dialogue], Yzd-vo S.-Peterb. un-ta, St.Petersburg, Russia.
3. Shvejtser, A. (1992), Blahohovenye pered zhyzn'iu [Reverence for life], Prohress, Moscow, Russia.
4. Reich, W. T. (1995), Encyclopedia of Bioethics (reviset edition): Vol. 5 , 2-nd edition, Simon & Schuster (MacMillan), New York, USA.
5. Concilio Vaticano II (1965), Gaudium et Spes: Costituzione Pastorale, 7 dicеmbre 1965, Cittа del Vaticano.
6. Pontificia Academia Pro Vita (1988), Identitа e statuto dell'embrione umano, Libreria Editrice Vaticana, Cittа del Vaticano.
7. Rosselli, A. (1984), La medicina e le scienze della vita. Storia delle scienze, Citt? Nuova, Roma, Italy, pp. 93—113.
8. Spinsanti, S. (1983), l corpo nella cultura contemporanea, Queriniana, Brescia, Italy.
9. Cremaschi, S. (1976), Il concetto di eros in "Le deuxiеme sexe" di Simone de Beauvoir. AA.VV., Amore e matrimonio nel pensiero filosofico e teologico, Vita e Pensiero, Milano, Italy, pp. 34—41.
10. Tereshkevych, H. T. (2018), Osnovy bioetyky ta biobezpeky [Fundamentals of bioethics and biosafety], Press TDMU, Ternopil', Ukraine.
11. Wilson, E. O. (1975), Sociobiology: the new Sintesis, Harward, Cambridge, UK.
12. Fagone, N. (1975), Il problema dell'inizio della vita del soggetto umano. L'aborto: riflessioni di studiosi cattolici, Vita e Pensiero, Milano, pp. 23—31.
13. Marcel, G. (1948), Du refus а l'invocation, Gallimard, Paris, France.
14. Maritain, J. (1982), Ragione e ragioni. Saggi sparsi, Vita e Pensiero, Milano, Italy.
15. Melchiorre, V. (1984), Il corpo, La Scuola, Brescia, Italy.
16. Merleau-Ponty, M. and Waelhens, A. (1963), La struttura del comportamento, Bompiani, Milano, Italy.
17. Marcel, G. (1944), Homo viator. Prolеgomеnes a une mеtaphysique de l'espеrance, Aubier-Ed. Montaigne, Paris, France.
18. Scheler, M. (2003), Nature et formes de simpatie, Payot, Paris, France.
19. Mouroux, J. (1945), "Sens chrеtien de l'homme", Collection Thеologie, Aubier -Montaigne, Paris, France, vol. 6 . Paris: 250p
20. Popper, K. and Eccles, J. (1982), "Grande dialogo", L'io e il suo cervello, vol. 3, pp. 156—173.
21. Sgreccia, E. (1979), "Valori morali per la salute dell'uomo", Rassegna di Teologia, vol. 5, pp. 390—396.
22. Sgreccia, E. and Fisso, B. (1997), "Etica dell'ambiente", Medicina e Morale. Roma: UCSC Facoltа di Medicina e Chirurgia A. Gemelli, vol. 3, pp. 77—90.
23. Singer, P. (1989), Etica pratica, Liguori, Napoli, Italy.
24. Farri, V. (1992), "I fondamenti etici dello sviluppo", Acta Philosophica, vol. 38, pp. 181—186.
25. Khomenko, I. (2008), Sviate Pys'mo Staroho ta Novoho Zapovitu (povnyj pereklad, zdijsnenyj za ievrejs'kymy, aramijs'kymy ta hrets'kymy tekstamy) [Scriptures of the Old and New Testament (full translation made by Jewish, Aramaic and Greek texts)], Misioner, L'viv, Ukraine.
26. Hrando, A. A. and Hrando, S. A. (1994), Vrachebnaia etyka [Medical ethics], Tryumf, Kyiv, Ukraine.
27. Tuptalo, D. (2004), Zhytyia sviatykh po yzlozhenyiu sviatytelia Dymytryia, mytropolyta Rostovskoho [The lives of the saints according to the presentation of St. Demetrius, Metropolitan of Rostov], Yzd-vo prp. Maksyma Yspovednyka, Russia, vol. 11.
28. Lutsyk, I.Ya. (2011), Zhytiia sviatykh, pam'iat' iakykh Ukrains'ka Hreko-Katolyts'ka Tserkva kozhnoho dnia vprodovzh roku pochytaie [Lives of Saints, which the Ukrainian Greek Catholic Church honors every day throughout the year], Svichado, L'viv, Ukraine.
29. Pavlovych, T.P. and Pylyptsevych N.N. (2013), "Avicenna — an outstanding philosopher", Materyaly mezhdunarodnoj nauchnoj konferentsyy "Avytsenna: myslytel', uchenyj, humanyst" [Materials of the international scientific conference "Avicenna: The Thinker, Scientist, Humanist"], Belarussia, Mynsk, 18 dec, pp. 225—227.
30. Yulysh, E.Y. (2007), "The great doctors of the Middle Ages. Moses Maimonides and his "Prayer of the Doctor", Novosty medytsyny y farmatsyy, vol. 2, pp. 20—21.
31. Kashuba, M. and Pikulyk, N. (2010), Kyievo-Pechers'kyj pateryk [Kiev Pechersky Paterik], 2-d ed., Svichado, L'viv, Ukraine.
32. Sviatytel' Luka (Vojno-Yasenetskyj) (2006), Dukh, dusha y telo: yzbrannye pouchenyia [Spirit, soul, and body: selected teachings], 2-d ed., Dar', Moscow, Russia.
33. Vojno-Yasenetskyj, V. F. (2007), Nauka y relyhyia [Science and religion], OBRAZ, Moscow, Russia.
34. Jelardi, A. (2004), Giuseppe Moscati e la scuola medica sannitа del Novecento, Edizioni Realtа Sannita, Benevento, Italy.
35. Galfzka, G. (2013), Blogoskawiona Siostra Marta Wiecka [Blessed Sister Marta Wiecka], Wyd-wo: Michalineum, Marki, Poland.
№ 3 2020, стор. 93 - 103
Рубрика: Державне управління
Дата публікації: 2020-02-21
Кількість переглядів: 1004
