ФОРМУВАННЯ КАДРОВОГО ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО КАПІТАЛУ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ
В. В. Веляник, О. К. Толстанов
DOI: 10.32702/2306-6814.2021.7.84
УДК: 331.522.4
В. В. Веляник, О. К. Толстанов
ФОРМУВАННЯ КАДРОВОГО ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО КАПІТАЛУ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ
Анотація
У статті наводяться формулювання поняття "інтелектуальний капітал" різними науковцями. Розглядається зіставлення понять "нематеріальні активи" та "інтелектуальний капітал", їхні спільні та відмінні риси. Визначаються основні складові інтелектуального капіталу та особливість їхнього розвитку і функціонування, а саме: людський, структурний та споживчий капітали. Всі складові інтелектуального капіталу для ефективної реалізації мають розвиватися одночасно. Охарактеризовано передумови виникнення інтелектуального капіталу в суспільстві як окремої економічної категорії, та визначено, як це докорінно змінило економіку й систему зайнятості. Трансформація інтелектуальної власності в інноваційний продукт докорінно змінює економіку з середини ХХ ст. Виробництво товарів поступово трансформується у виробництво послуг, що позначається на всіх сферах діяльності суспільства, і на державній політиці забезпечення розвитку інтелектуального капіталу країни.
Світові тенденції обов'язково позначаються на державному менеджменті. У статті проаналізовано і розглянуто інтелектуальний капітал у контексті кадрової політики державної служби. В епоху невідворотних глобалізаційних процесів державне управління має необхідність модернізації загалом і кадрової політики зокрема. Ефективність державного менеджменту залежить від того, настільки інтелектуальний капітал державного службовця є затребуваним, розвиненим і реалізованим. Автор пропонує аспекти, що сприяють формуванню кадрового інтелектуального капіталу органів державної влади відповідно до умов сьогодення, втілення яких забезпечить ефективність виконання державним службовцем своїх посадових обов'язків.
Вивчення поняття "інтелектуальний капітал" у контексті діяльності органів державної влади залишається відкритим полем досліджень науковців, що засвідчує актуальність цієї теми в сучасну інноваційно-інформаційну епоху розвитку суспільства.
Ключові слова: знання; інтелектуальний капітал; кадровий потенціал; органи державної влади; інноваційний підхід; державна служба.
Література
1. Белл Д. Нотатки про постіндустріальне суспільство. Суспільний інтерес. 1967. № 7. С. 102.
2. Братчук Л. М. Економічна сутність інтелектуального капіталу та його облікове забезпечення. Економічний аналіз. 2015. № 2 (21). С. 262—269.
3. Бутнік-Сіверський О. Інтелектуальний капітал: теоретичний аспект. Інтелектуальний капітал. 2002. № 1. С.16—27.
4. Вовканич С., Семів Л. Людський та інтелектуальний капітали в економіці знань. Вісн. НАН України. 2008. № 3. С.13—23.
5. Войтович Р. Модернізація державного управління в умовах глобальної інтеграції. Вісник НАДУ. 2013. № 2. С. 14—23.
6. Грішнова О.А. Людський, інтелектуальний і соціальний капітал України: сутність, взаємозв'язок, оцінка, напрями розвитку. Соціально-трудові відносини: теорія та практика. 2014. № 1. С. 34.
7. Зелінська О.В. Формування цифрових компетенцій органів державної влади як основного ініціатора й стратега у формуванні та реалізації людського капіталу. Міжнародна науково-практична конференція "Цифрова економіка як фактор інноваційного розвитку суспільства" 11 листопада 2020 р. Тернопіль, 2020. С. 118—119.
8. Коваленко О.М. Інтелектуальний капітал: формування та розвиток в Україні. ДВНЗ "Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана". Київ. 2008. 24 с.
9. Кудирко О.В. Нематеріальні активи та інтелектуальний капітал: порівняльний аналіз економічних категорій. Академічний огляд. 2013. № 2. С. 30—35.
10. Луциків І.В., Гупка В.В. Особливості здійснення кадрової політики в сфері публічного управління. Матеріали І міжрегіональної науково-практичної конференції "Проблеми публічного управління та адміністрування на регіональному рівні" 21 травня 2019 року, Тернопіль, 2019. URL: https://cutt.ly/Ek20XOG.
11. Пожуєв В.І. Інтелектуальний капітал як стратегічний потенціал організації. Гуманітарний вісник ЗДІА. Вип. 37. 2009. С. 4—15.
12. Стратегія державної кадрової політики — основа модернізації країни. Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. за міжнар. участю. 31 трав. 2012 р. Київ. URL: https://cutt.ly/Wk21BDd
13. Ціпуринда В. Фактори формування інтелектуального капіталу. Вісник КНТЕУ. № 2. 2013. С. 18—27.
14. Шарма Р. (2018), Злет і занепад країн. Хто виграє та програє на світовій арені. Київ: Наш формат, 408 c.
V. Velianyk, O. Tolstanov
FORMATION OF PERSONNEL INTELLECTUAL CAPITAL OF PUBLIC AUTHORITIES
Summary
The article presents the wording of the concept of "intellectual capital" by various scientists. The comparison of the concepts "intangible assets" and "intellectual capital", their common and distinctive features is considered. The main components of intellectual capital and the peculiarity of their development and functioning are determined, namely: human, structural and consumer capital. All components of intellectual capital must be developed simultaneously for effective implementation. The preconditions for the emergence of intellectual capital in society as a separate economic category are described, and it is determined how it radically changed the economy and the employment system. The transformation of intellectual property into an innovative product has radically changed the economy since the middle of the twentieth century. The production of goods is gradually transformed into the production of services, which affects all spheres of society and the state policy to ensure the development of intellectual capital of the country.
Global trends inevitably affect public management. The article analyzes and considers intellectual capital in the context of civil service personnel policy. In the era of inevitable globalization processes, public administration needs to be modernized in general, and personnel policy in particular. The effectiveness of public management depends on the extent to which the intellectual capital of a civil servant is in demand, developed and implemented. The author proposes aspects that contribute to the formation of human intellectual capital of public authorities in accordance with today's conditions, the implementation of which will ensure the effectiveness of civil servants in the performance of their duties.
The study of the concept of "intellectual capital" in the context of public authorities remains an open field of research of scientists, which testifies to the relevance of this topic in the modern innovation and information age of society.
Keywords: knowledge; intellectual capital; human resources; public authorities; innovative approach; civil service.
References
1. Bell, D. (1967), "Notes on the Post-Industrial Society", The Public Interest, vol. 7, p. 102.
2. Bratchuk, L.M. (2015), "An economic concept of intellectual capital and its accounting support", Economic analyze,vol. 2 (21), pp. 262—269.
3. Butnik-Sivers'kyj, O. (2002), "An intellectual capital: theoretical aspect", Intellectual capital, vol. 1, pp.16—27.
4. Vovkanych, S., and Semiv, L. (2008), "Human and intellectual capital in the knowledge economy", Bulletin of UNAS, vol. 3, pp.13—23.
5. Vojtovych, R. (2013), "Modernization of government management in the context of global integration", Bulletin of NAGM, vol. 2, pp. 14—23.
6. Hrishnova, O.A. (2014), "Human, intellectual and social capital of Ukraine: essence, relationship, evaluation, directions of development", Social and labor relations: theory and practice, vol. 1, pp. 34.
7. Zelins'ka, O.V. (2020), "Formation of digital competencies of public authorities as the main initiator and strategist in the formation and implementation of human capital", Mizhnarodna naukovo-praktychna konferentsiia "Tsyfrova ekonomika iak faktor innovatsijnoho rozvytku suspil'stva" [International scientific-practical conference "Digital economy as a factor of innovative development of society"], Ternopil', Ukraine, 11 November, pp.118—119.
8. Kovalenko, O.M. (2008), Intelektual`ny`j kapital: formuvannya ta rozvy`tok v Ukrayini [An intellectual capital: formation and development in Ukraine], National Economic University named after Vadym Hetman, Kyiv, Ukraine.
9. Kudyrko, O.V. (2013), "Intangible assets and intellectual capital: a comparative analysis of economic categories", Academic review, vol. 2, pp. 30—35.
10. Lutsykiv, I.V. and Hupka, V.V. (2019), "Features of the implementation of personnel policy in the field of public administration", Materialy` I mizhregional`noyi naukovo-prakty`chnoyi konferenciyi "Problemy` publichnogo upravlinnya ta administruvannya na regional`nomu rivni" [Proceedings of the First Interregional Scientific and Practical Conference "Problems of Public Administration at the Regional Level"], National University, Ternopil, Ukraine, 21 may, available at: https://cutt.ly/Ek20XOG (Accessed 10 Feb 2021).
11. Pozhuiev, V.I. (2009), "An intellectual capital as a strategic potential of the organization", Bulletin of ZSIA, vol. 37, pp. 4—15.
12. National Academy for Public Administration under the President of Ukraine (2012), "The strategy of the state personnel policy is the basis of the country's modernization", Proceedings of the All-Ukrainian scientific-practical conference with international participation. National University, Kyiv, Ukraine, available at: https://cutt.ly/Wk21BDd (Accessed 10 Feb 2021).
13. Tsipurynda, V. (2013), "Factors of intellectual capital's formation", Bulletin of KNTEU, vol. 2, pp. 18—27.
14. Sharma, R. (2018), Zlet i zanepad krain. Khto vyhraie ta prohraie na svitovij areni [The rise and fall of countries. Who will win and lose on the world stage], Nash format, Kyiv, Ukraine.
№ 7 2021, стор. 84 - 90
Рубрика: Державне управління
Дата публікації: 2021-04-15
Кількість переглядів: 531
