DOI: 10.32702/2306-6814.2021.11.5
УДК: 330.34
І. Л. Сазонець, А. С. Саленко
ЗНАННЯ ТА ІННОВАЦІЇ ЯК ВИЗНАЧАЛЬНІ ДЕТЕРМІНАНТИ ФОРМУВАННЯ ТА РОЗВИТКУ ПОСТІНДУСТРІАЛЬНОГО СУСПІЛЬСТВА
Анотація
У статті досліджуються знання та інновації як визначальні детермінанти формування та розвитку постіндустріального суспільства. Визначено, що теорія постіндустріального суспільства вживається у вузькому та широкому розумінні.
Доведено, що постматеріальна мотивація характеризується значними особливостями, які пов'язані із відсутністю дефіциту інформації, індивідуальним характером стимулювання, посиленням тенденції до диференціації оплати, новими підходами до оцінки якості послуг, високими професійними якостями працівників, високим рівнем життя людей.
Визначено, що усі зміни в новому суспільстві можна розподілити на три підгрупи: культурну, економічну та соціально-політичну.
Визначено суперечливий характер постіндустріального суспільства. Наведено методологічні підходи, які можна застосувати з метою вивчення впливу науки на становлення постіндустріального суспільства. Наголошено, що формуються і функціонують відносини з приводу привласнення результатів діяльності вчених, інтелектуальної власності.
Ключові слова: знання; інновації; детермінанти; формування; розвиток; постіндустріальне; суспільство.
Література
1. Податкова діяльність держави в умовах становлення інформаційної постіндустріальної економіки: монографія / [Мацелюх Н.П., Максименко І.А., Теліщук М.М. та ін.]. — Ірпінь: Університет ДФС України, 2018. — 362 с. — (Серія "Податкова та митна справа в Україні", т. 107).
2. Поляков М.В. Економіка знань: сутність, детермінанти, глобальний ландшафт. Дніпро. Нова ідеологія. 2018. 688 с.
3. Кальницький Е.А. Концепція постіндустріального суспільства Деніела Белла як підгрунтя формування концепцій інформаційного суспільства. Філософія права. 2013. № 5 (19). С. 137—142.
4. Лебедєва Л.І. Еволюція теорій постіндустріального суспільства. Економічний часопис Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. 2016. № 2. С. 13—17.
5. Кириленко К.М. Інноваційна культура в контексті теорії постіндустріального суспільства. Вісник Маріупольського державного університету серія: філософія, культурологія, соціологія. 2015. № 10. С. 45—51.
6. Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 3 / Редкол.: С.В. Мочерний (відп. ред.) та ін. — К.: Видавничий центр "Академія", 2002. 952 с.
7. Чухно А.А. Постіндустріальна економіка: теорія, практика та їх значення для України. К. Логос, 2003. 631 с.
8. Сазонець І.Л., Саленко А.С. Детермінанти лібералізації високотехнологічного підприємництва в умовах постіндустріального переходу. Рівне: Волин. обереги, 2019. 185 с.
9. Сазонець І.Л., Саленко А.С. Постіндустріальний перехід та еволюція корпоративного високотехнологічного підприємництва. Вісник НУВГП. Економічні науки. 2018. № 2 (82). С. 212— 221.
І. Sazonets, А. Salenko
KNOWLEDGE AND INNOVATION AS THE MAIN DETERMINANTS OF FORMATION AND DEVELOPMENT OF POST-INDUSTRIAL SOCIETY
Summary
The article examines knowledge and innovation as determining determinants of the formation and development of post-industrial society. The identification of different views of scientists on the processes of evolution of changes in the new society is carried out.
It is determined that the theory of post-industrial society is used in a narrow and broad sense: in a narrow sense, when the third, higher stage of human civilization is directly studied; broadly, when this theory studies all stages of civilizational progress — pre-industrial, industrial and post-industrial stages, because without a broad approach it is impossible to reveal the essence of post-industrial society.
It is proved that post-material motivation is characterized by significant features associated with the lack of information deficit, individual nature of incentives, increasing tendency to differentiate pay, new approaches to assessing the quality of services, high professional qualities of workers, high living standards.
It is emphasized that the gradual change in the structure of the economy and the nature of work leads to global changes in human life. All changes in the new society can be divided into three subgroups: cultural, economic and socio-political.
The article proves that science is becoming a real driving force for economic development and the country as a whole. Methodological approaches that can be used to study the impact of science on the formation of post-industrial society are presented. These approaches once again prove the multidisciplinarity and complexity of the process of studying this phenomenon.
It is determined that the state directs funding for science to the development of applied projects, and private investors, large corporations are investing more and more money in theoretical research. Theoretical research is being developed in the world's leading countries on the basis of public-private partnerships. There is a change in approaches to the leading social role of theoretical knowledge as a source of innovation.
It is emphasized that relations on appropriation of results of activity of scientists, intellectual property are formed and function.
Keywords: knowledge; innovations; determinants; formation; development; post-industrial; society.
References
1. Matseliukh, N.P. Maksymenko, I.A. and Telischuk, M.M. (2018), Podatkova diial'nist' derzhavy v umovakh stanovlennia informatsijnoi postindustrial'noi ekonomiky [Tax activity of the state in the conditions of formation of information post-industrial economy], Universytet DFS Ukrainy, Irpin', Ukraine.
2. Poliakov, M.V. (2018), Ekonomika znan': sutnist', determinanty, hlobal'nyj landshaft [Knowledge economy: essence, determinants, global landscape], Nova ideolohiia, Dnipro, Ukraine.
3. Kal'nyts'kyj, E.A. (2013), "The concept of post-industrial society of Daniel Bell as a basis for the formation of concepts of the information society", Filosofiia prava, vol. 5 (19), pp. 137—142.
4. Lebedieva, L.I. (2016), "The evolution of theories of post-industrial society", Ekonomichnyj chasopys Skhidnoievropejs'koho natsional'noho universytetu imeni Lesi Ukrainky, vol. 2, pp. 13—17.
5. Kyrylenko, K.M. (2015), "Innovative culture in the context of the theory of post-industrial society", Visnyk Mariupol's'koho derzhavnoho universytetu seriia: filosofiia, kul'turolohiia, sotsiolohiia, vol. 10, pp. 45—51.
6. Mochernyj, S.V. (2002), Ekonomichna entsyklopediia [Economic encyclopedia], Vydavnychyj tsentr "Akademiia", Kyiv, Ukraine.
7. Chukhno, A.A. (2003), Postindustrial'na ekonomika: teoriia, praktyka ta ikh znachennia dlia Ukrainy [Post-industrial economy: theory, practice and their significance for Ukraine], Lohos, Kyiv, Ukraine.
8. Sazonets', I.L. and Salenko, A.S. (2019), Determinanty liberalizatsii vysokotekhnolohichnoho pidpryiemnytstva v umovakh postindustrial'noho perekhodu [Determinants of liberalization of high-tech entrepreneurship in the post-industrial transition], Volyns'ki oberehy, Rivne, Ukraine.
9. Sazonets', I.L. and Salenko, A.S. (2018), "Post-industrial transition and evolution of corporate high-tech entrepreneurship", Visnyk NUVHP. Ekonomichni nauky, vol. 2 (82), pp. 212—221.
№ 11 2021, стор. 5 - 10
Рубрика: Економіка
Дата публікації: 2021-06-15
Кількість переглядів: 564
