DOI: 10.32702/2306-6814.2022.9-10.122
УДК: 351.851:303.446
А. В. Сайферс
ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ СУСПІЛЬНИХ ОЦІНОК ЗАДОВОЛЕНОСТІ ОСВІТНІХ ПОТРЕБ НАСЕЛЕННЯМ: ЕМПІРИЧНО-СОЦІОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ
Анотація
У статті автором проведено порівняльний аналіз функціонування систем освіти у Польщі та Україні. Адже нині динаміка розвитку освіти все суттєвіше визначають траєкторію розвитку кожної держави, а знання поступово трансформується в ресурс, що визначає конкурентоспроможність держави та її статус у світовому співтоваристві. Від рівня та якості знань, їх практичного впровадження залежить не лише економічне зростання, рівень добробуту суспільства, а й якість життя загалом. Окрім того, значимість освіти та знань у сучасному соціумі підвищує вимоги до їхнього рівня, а також актуалізує необхідність адекватної оцінки їхньої якості та відповідності соціальному запиту.
На думку автора, доцільність дослідження викликане постійним незадоволенням суспільства якістю освіти, особливо це яскраво стало вираженим першого року організації дистанційного навчання учнів та студентів в умовах пандемії. Критика суспільства є аргументованою.
Під час воєнного положення в державі в результаті нападу 24 січня 2022 року Росії на Україну цей досвід було успішно використано, тому загострення значно зменшилися, однак проблема залишилася суспільнозначимою, яка впливає на імідж державних та місцевих органів влади, які опікуються питаннями освіти. Автор стверджує, що ця проблема не є суто українською. Вона має більш глобальний трансформаційний характер, обумовлена як чинниками національного рівня, і цивілізаційними змінами.
Стаття грунтується на емпірично-соціологічних результатах Європейського соціального дослідження та Міжнародної програми з оцінки освітніх досягнень учнів (PISA). Кореляційний аналіз використаних опитувань був здійснений в Україні та Польщі, результати якого були співставними з країною-агресором Росією. Це дозволили виявити фактори, що впливають на оцінку системи вищої освіти. Отримані висновки корелюються з результатами шкільних досягнень учнів із дослідження PISA.
Ключові слова: освітні потреби; державна освітня політика; освітні трансформації; кореляційний аналіз; оцінка системи вищої освіти; моніторинговій інструмент.
Література
1. Астахова, Е. В. (2010) Преподавательская корпорация отечественного университета: размышления по поводу Universitates = Университеты. Наука и просвещение: Научно-популярный ежеквартальный журнал. № 1 (40). С. 66—71.
2. Кремень В. Г. Якісна освіта і нові вимоги часу. Педагогічна і психологічна науки в Україні. К.: Педагогічна думка, 2007. Т. І. С. 11—24.
3. Линовицька О. Основні функції освіти. Вісник Інституту розвитку дитини. Сер.: Філософія, педагогіка, психологія. 2014. Вип. 36. С. 44—50. URL: http://www. nbuv.gov.ua/UJRN/Vird_2014_36_10
4. Мешкова Т. А. (2008) Уроки PISA-2006: домашнее задание на завтра. Вестник международных организаций. № 1. С. 4—11.
5. Оксамитна С. М., Васильченко А. А. (2009) Соціальна диференціація освітніх можливостей за результатами міжнародного проекту PISA: досвід для України. Наукові записки НаУКМА: Соціологічні науки. Т. 96. С. 13—21.
6. Программа международной оценки обучающихся: Мониторинг знаний и умений в новом тысячелетии. Центр оценки качества образования ИСМО РАО. URL: http://www.centeroko.ru/ pisa/ pisa.htm (дата звернення: 26.02.2022).
7. Сухова Е. Е. Структурная трансформация высшего образования в контексте Болонского процесса. Вопросы образования. 2009. № 3. С. 94—112.
8. Хобзей П. Навчально-практичні центри — інвестиція в якість підготовки робітничих кадрів. — URL: http://mon.gov.ua/usinovivni/ novini/2016/10/21/proftexos/ (дата обращения: 26.02.2022).
9. PISA 2009 Key Findings. Organisation for Economic Co-operation and Development. URL: http://www.oecd.org/pisa/ pisaproducts/pisa2009 /pisa2009keyfindings.htm (дата звернення: 26.02.2022).
A. Cyphers
COMPARATIVE ANALYSIS OF PUBLIC ASSESSMENTS OF THE SATISFACTION OF EDUCATIONAL NEEDS BY THE POPULATION: AN EMPIRICAL AND SOCIOLOGICAL ASPECT
Summary
The author made a comparative analysis of the functioning of education systems in Poland and Ukraine. Nowadays, the dynamics of education development more and more significantly determine the development trajectory of each state, and knowledge is gradually transformed into a resource, which determines the competitiveness of the state and its status in the world society. The level and quality of knowledge and its practical implementation is not only a determining factor for economic growth and the welfare of societies but also the quality of life in general. In addition, the importance of education and knowledge in modern society increases the requirements for their level, as well as the need for relevant assessment of their quality and relevance to social demand.
In the author's opinion, the appropriateness of the research is due to society's constant dissatisfaction with the quality of education, which became especially evident in the first year of distance learning for pupils and students in a pandemic environment. Society's criticism is well-founded.
During martial law in the state as a result of Russia's attack on Ukraine on 24 January 2022, this experience was successfully used, so aggravations were significantly reduced, but the problem remained a public issue that affects the image of state and local authorities who deal with education. The author argues that the problem is not a purely Ukrainian one. It has a more global transformational character caused by both national-level factors and civilisational changes.
The article is based on empirical and sociological results of the European Social Survey and the Programme for International Student Assessment (PISA). Correlation analysis of the used surveys was carried out in Ukraine and Poland, with results comparable to the aggressor country Russia. These identified factors influence the assessment of the higher education system. The obtained results correlate with the results of the PISA study on students' school achievement.
Keywords: educational needs; public education policy; educational transformation; correlation analysis; evaluation of higher education system; monitoring tool.
References
1. Astakhova, E.V. (2010), "National University Teaching Corporation: Reflections on Universitates = Universities", Nauka y prosveshchenye: Nauchno-populiarnіi ezhekvartalnui zhurnal, vol. 1 (40), pp. 67—71.
2. Kremen, V.H. (2007), "Quality education and new requirements of the time. Pedagogical and psychological sciences in Ukraine", Pedahohichna dumka, vol. 1, pp. 11—24.
3. Lynovytska, O. (2014), "The main functions of education", Visnyk Instytutu rozvytku dytyny. Ser. : Filosofiia, pedahohika, psykholohiia. vol. 36, pp. 44—50, http://www.nbuv.gov.ua/UJRN/Vird_2014_36_10 (Accessed 26.02.2022).
4. Meshkova, T.A. (2008), "PISA 2006 Lessons: Homework for Tomorrow", Vestnyk mezhdunarodnykh orhanyzatsyi, vol. 1, pp. 4—11.
5. Oksamytna, S.M. and Vasylchenko, A.A. (2009), "Social differentiation of educational opportunities based on the results of the international project PISA: experience for Ukraine", Naukovi zapysky NaUKMA : Sotsiolohichni nauky, vol. 96, pp. 13—21.
6. Center for Education Quality Assessment ISMO RAO (2021), "International Student Assessment Program: Monitoring Knowledge and Skills in the New Millennium", http://www.centeroko.ru/pisa/pisa.htm (Accessed 26.02.2022).
7. Sukhova, E.E. (2009), "Structural transformation of higher education in the context of the Bologna process", Voprosy obrazovanyia, vol. 3, pp. 94—112.
8. Khobzei, P. (2016), "Training and practice centers - investment in the quality of training of workers", http://mon.gov.ua/usinovivni/novini/2016/10/21/proftexos/ (Accessed 26.02.2022).
№ 9-10 2022, стор. 122 - 126
Рубрика: Державне управління
Дата публікації: 2022-05-27
Кількість переглядів: 29
