DOI: 10.32702/2306-6814.2020.21-22.154
УДК: 347.471
В. В. Докаленко
ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ ДО ВИЗНАЧЕННЯ ІНСТИТУТІВ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА ЯК СУБ'ЄКТІВ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ
Анотація
Метою статті є проведення детального аналізу теоретичної бази, визначення базових особливостей категорії "інститут громадянського суспільства" як суб'єкта публічного управління та учасника процесу взаємодії з владою. Актуальність дослідження обумовлена тим, що на шляху до євроінтеграції та побудови сучасної демократичної держави перед Україною гостро постає питання розвитку громадянського суспільства, а особливо його окремих інститутів, котрі мають виступати рушійною силою у розвитку суспільства та активними учасниками взаємодії з органами публічної влади. Наразі можна говорити про постійне підвищення рівня залученості громадян до процесу актуалізації та вирішення суспільно важливих питань. У результаті проведеного дослідження встановлено, що відносно категорії "інститути громадянського суспільства" є декілька різних поглядів. Згідно з першим до їх складу відносять політичні партій, котрі не представлені у владі, громадські рухи, благодійні, релігійні, громадські, молодіжні та дитячі організації, творчі та професійні спілки, об'єднання роботодавців, недержавні ЗМІ. Згідно з другим до цього переліку додаються громадські рухи та громадські ініціативи, однак заперечують включення рухів на основі об'єднання економічних інтересів. З'ясовано, що існують такі моделі взаємодії інститутів громадянського суспільства з органами публічної влади: патерналістська, ліберальна, партиципоторна. Останню модель можна вважати більш розвиненою такою, що відповідає сучасним запитам громадськості. Встановлено, що однією з рушійних сил формування інститутів громадянського суспільства є високий рівень правосвідомості, котра формується через сімейне виховання, налагоджену систему виховання та освіти у державі та результативну діяльність самих інститутів громадянського суспільства. Визначено, що саме правосвідомість можна назвати одним з основних базисних критеріїв, котрий відображає місце людини у суспільних відносинах, щодо яких вона виробляє власне ставлення. В подальшому ж загальне ставлення до суспільства перетворюється на рушійну силу для розвитку цього самого суспільства, у тому числі й через прояв активної громадянської позиції. Робиться висновок, що слід говорити про назрілу необхідність створення загального нормативно-правового документу, який би регламентував існування громадянського суспільства та діяльність його інститутів.
Ключові слова: громадянське суспільство; інститути громадянського суспільства; органи публічної влади; правосвідомість; суспільно-політична взаємодія; соціальна відповідальність; демократія.
Література
1. Батанов О.В. Місцеве самоврядування як інститут громадянського суспільства: муніципально-правові проблеми взаємодії та функціонування. Аспекти публічного управління. 2018. Т. 6, № 6—7. С. 45—53.
2. Бичков М. М. Правова свідомість і правова культура як фактори підвищення ефективності інститутів громадянського суспільства. Гілея: науковий вісник. 2018. Вип. 138 (2). С. 134—138.
3. Бондаренко В. Громадські об'єднання й інші інститути громадянського суспільства в Україні: окремі аспекти співвідношення. Підприємництво, господарство і право. 2017. № 4. С. 132—136.
4. Взаємодія держави та інститутів громадянського суспільства: Роз'яснення Міністерства юстиції України від 03 лютого 2011 р. — Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua
5. Горбань О.В. Поняття громадянського суспільства в контексті сучасного цивілізаційного розвитку. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Серія 7: Релігієзнавство. Культурологія. Філософія. 2019. Вип. 41 (54). С. 64—74.
6. Енциклопедичний словник з державного управління. За заг. ред. Ю.В. Ковбасюка; НАДУ. К., 2010. 820 с.
7. Енциклопедія державного управління: у 8 т. / Т. 1: Теорія державного управління. За заг. ред. В.М. Князєва; НАДУ. К., 2011. 748 с.
8. Енциклопедія державного управління: у 8 т. / Т. 8: Публічне врядування. За заг. ред. В.С. Загорського; ЛРІДУ НАДУ. Львів, 2011. 630 с.
9. Костенко А.М. Сучасні теоретико-методологічні підходи до визначення впливу інститутів громадянського суспільства на розвиток внутрішньополітичних процесів. Грані. 2019. Т. 22, № 7. С. 5—12.
10. Матвійчук А.В. Конституційно-правовий статус громадських організацій як інституту громадянського суспільства. Держава і право. Серія: Політичні науки. 2018. Вип. 82. С. 102—117.
11. Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики: Постанова Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2010 р. № 996. — Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua.
12. Про схвалення Концепції сприяння органами виконавчої влади розвитку громадянського суспільства: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2007 р. № 1035-р. — Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua
13. Сидоренко О.М., Жегунова А.С. Громадські об'єднання як інститути громадянського суспільства: характеристика та проблематика. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: Юриспруденція. 2017. Вип. 30 (1). С. 8—11.
14. Соляр С. Громадянське суспільство: загальнотеоретичні підходи до визначення. Вісник Академії правових наук України. 2013. № 1. С. 271—279.
15. Соляр С.П. Інститути громадянського суспільства. Форум права. 2013. № 1. С. 933—938.
16. Теремцова Н.В., Захарченко Р.О. Становлення та розвиток інституту громадянського суспільства в державі: теоритичний аспект. Європейські перспективи. 2019. № 4. С. 31—36.
17. Характеристика громадських формувань як інститутів громадянського суспільства: Роз'яснення Міністерства юстиції України від 24 січня 2011 р. — Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua
V. Dokalenko
THEORETICAL APPROACHES TO THE DEFINITION OF CIVIL SOCIETY INSTITUTIONS AS SUBJECTS OF PUBLIC ADMINISTRATION
Summary
The purpose of the article is to conduct a detailed analysis of the theoretical basis, to determine the basic features of the category "civil society institution" as a subject of public administration and a participant in the process of interaction with the authorities. The relevance of the study is due to the fact that being on the path to European integration and building a modern democratic state, Ukraine is faced with the issue of civil society development, and especially its individual institutions, which should act as a driving force in society and active participants in public relations. Currently, we can talk about the constant increase in the level of citizen involvement in the process of updating and addressing socially important issues. As a result of the study, it was found that there are several different views on the category of "civil society institutions". According to the first, they include political parties that are not represented in power, social movements, charitable, religious, public, youth and children's organizations, creative and trade unions, employers' associations, and non-state media. According to the second, public movements and public initiatives are added to this list, but the inclusion of movements based on the combination of economic interests is denied. It was found that there are the following models of interaction of civil society institutions with public authorities: paternalistic, liberal, participatory. The latter model can be considered more developed as it meets modern public demands. It is established that one of the driving forces of the formation of civil society institutions is a high level of legal awareness, which is formed through family upbringing, a well-established system of upbringing and education in the state and the effective activities of civil society institutions. It is determined that legal consciousness can be called one of the main basic criteria, which reflects a person's place in social relations, in relation to which he develops his own attitude. In the future, the general attitude to society becomes a driving force for the development of this very society, including through the manifestation of active citizenship. It is concluded that we should talk about the urgent need to create a common legal document that would regulate the existence of civil society and the activities of its institutions.
Keywords: civil society; civil society institutions; public authorities; legal awareness; socio-political interaction; social responsibility; democracy.
References
1. Batanov, O. V. (2018), "Local government as an institution of civil society: municipal and legal problems of interaction and functioning", Public administration aspects, vol. 6, no. 6—7, pp. 45—53.
2. Bychkov, M. M. (2018), "Legal consciousness and legal culture as factors in improving the efficiency of civil society institutions", Hileia: naukovyj visnyk, vol. 138 (2), pp. 134—138.
3. Bondarenko, V. (2017), "Public associations and other civil society institutions in Ukraine: some aspects of the relationship", Pidpryiemnytstvo, hospodarstvo i pravo, vol. 4, pp. 132—136.
4. Ministry of Justice of Ukraine (2011), Explanation "Interaction of the state and civil society institutions", available at: https://zakon.rada.gov.ua (Accessed 29 October 2020).
5. Horban', O. V. (2019), "The concept of civil society in the context of modern civilization", Naukovyj chasopys Natsional'noho pedahohichnoho universytetu imeni M. P. Drahomanova. Seriia 7 : Relihiieznavstvo. Kul'turolohiia. Filosofiia, vol. 41 (54), pp. 64—74.
6. Kovbasiuk ,Yu. V. (2010), Entsyklopedychnyj slovnyk z derzhavnoho upravlinnia [Encyclopedic dictionary of public administration], NADU, Kyiv, Ukraine.
7. Kniaziev, V. M. (2011), Entsyklopediia derzhavnoho upravlinnia. Tom 1. Teoriia derzhavnoho upravlinnia [Encyclopedia of Public Administration. Volume 1. Theory of public administration], NADU, Kyiv, Ukraine.
8. Zahors'kyj, V. S. (2011), Entsyklopediia derzhavnoho upravlinnia. Tom 8. Publichne vriaduvannia [Encyclopedia of Public Administration. Volume 8. Public governance], LRIDU NADU, Lviv, Ukraine.
9. Kostenko, A. M. (2019), "Modern theoretical and methodological approaches to determining the influence of civil society institutions on the development of domestic political processes", Hrani, vol. 22, vol. 7, pp. 5—12.
10. Matvijchuk, A. V. (2018), "Constitutional and legal status of public organizations as an institution of civil society", Derzhava i pravo. Seriia : Politychni nauky, vol. 82, pp. 102—117.
11. Cabinet of Ministers of Ukraine (2010), Resolution "On ensuring public participation in the formation and implementation of public policy", available at: http://zakon.rada.gov.ua (Accessed 29 October 2020).
12. Cabinet of Ministers of Ukraine (2007), Order "About approval of the Concept of assistance by executive bodies of development of civil society", available at: http://zakon.rada.gov.ua (Accessed 29 October 2020).
13. Sydorenko, O. M. (2017), "Public associations as institutions of civil society: characteristics and issues", Naukovyj visnyk Mizhnarodnoho humanitarnoho universytetu. Seriia : Yurysprudentsiia, vol. 30 (1), pp. 8—11.
14. Soliar, S. (2013), "Civil society: general theoretical approaches to definition", Journal of the National Academy of Legal Sciences of Ukraine, vol. 1, pp. 271—279.
15. Soliar, S. (2013), "Civil society institutions", Forum prava, vol. 1, pp. 933—938.
16. Teremtsova, N. V. (2019), "Formation and development of the institution of civil society in the state: theoretical aspect", European Perspectives, vol. 4, pp. 31—36.
17. Ministry of Justice of Ukraine (2011), Explanation "Characteristics of public formations as institutions of civil society", available at: https://zakon.rada.gov.ua (Accessed 29 October 2020).
№ 21-22 2020, стор. 154 - 160
Рубрика: Державне управління
Дата публікації: 2020-12-03
Кількість переглядів: 1493
